WWW.INFO.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Интернет документы
 


«з навчальної роботи комунального закладу «Острозька спеціальна ЗОШ І-ІІІ ступенів» Рівненської обласної ради ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ...»

Корнійчук О. І.,

заступник директора

з навчальної роботи комунального закладу

«Острозька спеціальна ЗОШ І-ІІІ ступенів»

Рівненської обласної ради

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КЛАСІ, ДЕ НАВЧАЄТЬСЯ УЧЕНЬ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ

У процесі демократизації українського суспільства неабиякого поширення набувають ідеї гуманізації освіти й пріоритетів особистості. Система соціально-політичного розвитку України висуває нові вимоги до системи освіти, зокрема, до освіти осіб із порушеннями психофізичного розвитку, особливо забезпечення рівних можливостей для здобуття освіти й подальшої активної участі у житті суспільства всіх без винятку громадян.

Інтегрування дітей із порушенням слуху до загальноосвітнього простору України, як один з напрямків гуманізації всієї системи освіти, відповідає пріоритетам державної політики.

Оскільки з року в рік до загальноосвітніх шкіл приходить навчатись дедалі більше дітей із порушеннями слуху, педагогам важливо знати про особливості цих учнів, своєрідність розвитку їхнього мовлення, усвідомлювати труднощі, з якими вони стикаються, навчитись допомагати в їх подоланні.

На початку шкільного навчання всі діти з порушеннями слуху мають різний рівень загального мовленнєвого розвитку. Ці відмінності зумовлені індивідуальністю дитини, станом слухової функції (глухі чи слабочуючі діти), часом втратою слуху (вроджена вада, чи набута до етапу формування мовлення, під час формування), характером корекційної роботи та її ефективністю, додатковими відхиленнями від норми (розумова відсталість, ЗПР, порушення ОРА).

Частина дітей із порушеннями слуху виявляються підготовленими до навчання в масовій школі. Це діти з незначним зниженням слуху (які з труднощами сприймають шепітне мовлення), діти, які з допомогою індивідуального слухового апарату можуть добре чути, контролювати власне мовлення і вільно спілкуватися з оточуючими. Це діти, які мають І-ІІ ступені туговухості. Вони можуть навчатися в інклюзивному класі, не потребуючи особливих умов перебування, окрім посиленої допомоги з боку батьків, педагогів та психологічної готовності дитини до спілкування та спільних занять з однолітками, що не мають вад слуху.

Специфічних умов навчання та особливої уваги вимагають учні з ІІІ ступенем туговухості - ІV групою глухоти, або повністю глухі діти, навіть якщо втрата слуху відбулася після 5-6 років, коли в них було практично сформоване усне мовлення. Оскільки діти не чують себе і не можуть контролювати власне мовлення, воно має низку особливостей, які має враховувати педагог. Це:

Бідний словниковий запас. Насамперед це стосується пасивного словника (розуміння слів). У нечуючої дитини пасивний і активний словник за обсягом практично однаковий. Вона добре розуміє ті слова, які вживає у власному мовленні. Часто в цих дітей відсутні слова з абстрактним значенням, які рідко вживаються в розмовно-побутовому мовленні. Вони не знають слів, що позначають подібні об’єкти або синоніми до добре відомого слова (наприклад: ліс – гай, діброва, байрак, чорноліс; ходити – дибати, шкандибати, дибуляти, швендяти, чимчикувати). Діти не розуміють фразеологічних зворотів (пекти раки, зарубати на носі, пуд солі з’їсти), переносних значень слів, підтексту, жартів. Усе це педагог виявлятиме під час письмових висловлювань, складанні творів, переказу прочитаного, особливо під час вивчення поетичних творів. Тому педагогу необхідно постійно додатково з’ясовувати в таких учнів розуміння прочитаного, значення певного слова, фрази і в разі потреби пояснювати їх.

Порушення звуко-буквеної будови слів. Одні звуки дитина не чує зовсім, інші сприймає неправильно. Вона чітко чує лише наголошені частини слова, тому префікси, закінчення, які в українській мові зазвичай є ненаголошеними, розрізняє на слух нечітко. Дитина чує слово у спотвореній формі, таким його запам’ятовує і тому так само неправильно вимовляє і пише. Це спостерігається навіть тоді, коли діти вміють правильно вимовляти звуки ізольовано або за складами. Тому вимова педагога має бути чіткою, підвищеного тону, без уподібнення голосних, спрощення приголосних, без призвуків та дефектів вимови. Кожен звук повинен бути вимовленим з правильною артикуляцією, чітко і голосно (село, смієшся, сорочці, милуєшся, безшумний і т.д.).

Заміни за звуко-буквеною подібністю слів. Дитина нечітко чує близькі за звучанням слова, і це стає причиною змішування лексичних значень подібних за звучанням слів (економія – економіка, компанія – кампанія, вистава – виставка, талан – талант тощо).

Порушення синтаксичних зв’язків, тобто помилки в узгодженні та відмінюванні. Діти вибирають не ту відмінкову форму іменника, яку потребує дієслово, не узгоджує рід, число, відмінок іменника і прикметника, змішує розряди займенників, обирає не ту видо-часову форму дієслова й особливо часто помиляється у вживанні прийменників (у столі, на столі, під столом, над столом, біля стола, понад і т.д.)

Більшість дітей із порушенням слуху використовують обмежений набір синтаксичних конструкцій (підмет + присудок + додаток або обставина). Складні речення використовуються дуже рідко. Дитина не встановлює логічний зв’язок між частинами складного речення або послідовність подій. На це потрібно звернути увагу, навчаючи дітей переказувати текст, описувати побачене, перечитане, при створенні діалогу. Педагогу необхідно у коректній формі виправляти дитину і вимагати повторити правильно.

Порушення вимови у нечуючих (монотонність, відсутність логічного наголосу, інтонації, скандованість вимови, заміна одного звука на інший). Найбільше це помітно під час декламування поетичного твору. Тому педагогу на кожному уроці потрібно працювати над силою голосу, темпом, ритмом, наголосом, інтонацією, плавністю вимови, чіткістю вимови кожного звука нечуючої дитини. Педагог повинен знати, яким чином виправляється мовний недолік, забирається призвук, озвучується вимова, ставиться звук. А почати слід з вироблення правильного мовного дихання.

Звичайно, педагог не зможе на кожному уроці приділити достатньо часу нечуючій дитині для виправлення її мовленнєвих недоліків. Тому необхідно організувати проведення корекційно-розвиткових занять з сурдопедагогом 3-4 рази на тиждень по 20-25 хвилин в позаурочний час з використанням звукопідсилювальної апаратури та слухомовним комп’ютерним тренажером з програмним забезпеченням «Живий звук» або «Видима мова».

Щоб процес навчання нечуючої дитини в інклюзивному класі проходив успішно, необхідно правильно його організувати. Дуже добре, якщо в інклюзивному класі поряд із учителем працює асистент, який безпосередньо допомагає нечуючій дитині. А якщо його немає? Тоді педагогу, в першу чергу, необхідно посадити таку дитину на першу парту збоку (праворуч від педагога) за можливості спиною до вікна, щоб вона добре бачила обличчя педагога, однокласників, дошку. Не слід повертатися спиною до учня під час усних пояснень, опускати голову, стишувати голос, ходити по класу, оскільки розбірливе сприйняття мовлення співрозмовника досягається лише на слухо-зоровій основі. Потрібно постійно контролювати розуміння учнем завдань та інструкцій щодо їх виконання. З цією метою необхідно обладнати клас звукопідсилювальною апаратурою або індукційною петлею, вимагати від учня постійного використання індивідуальних слухових апаратів. Слід домагатися, щоб учень із порушеним слухом завжди дивився і на педагога, і на дитину, яка відповідає. Важливо стежити, щоб він швидко реагував на того, хто говорить, і переводив погляд з одного мовця на іншого. Для цього бажано частіше контролювати учня за допомогою запитань: «Що сказав Сашко? «Повтори, що я сказала», «Продовж, будь ласка» тощо. Якщо дитина вимовила неправильно слово, фразу, речення, треба домогтися від неї правильної вимови шляхом повторення, виправлення помилки. Не можна допускати, щоб щось важливе залишилось для неї незрозумілим. Тому педагог повинен знати дактильною-жестову мову, яка є рідною мовою для нечуючих, особливо із сімей нечуючих. Позитивним є також знання жестової мови однокласниками, які можуть прийти на допомогу в позаурочний час.

На уроках української мови педагоги, крім традиційних, мають виконувати і завдання корекційного спрямування. Насамперед можна працювати над граматичною правильністю мовлення. Слід змінити мовні вправи, запропоновані в підручнику. Наприклад, якщо у вправі пропонується підкреслити іменники в давальному відмінку, то це завдання краще запропонувати таким чином: виписати словосполучення «дієслово + іменник в давальному відмінку»; придумати нові словосполучення з іменниками; ввести підкреслені іменники в речення. Учитель має прагнути до того, аби спонукати таку дитину вправлятися у складанні словосполучень, речень, текстів у межах теми. Таким чином, нечуюча дитина вивчає мову в її комунікативній функції. При розборі речень за членами пропонувати нечуючому учневі встановити смислові зв’язки в ньому, логічну залежність однієї частини від іншої, якщо це складне речення. Важливе місце займають завдання на виправлення помилок, так звана робота з деформованим словом, реченням, текстом, яка допомагає дитині вивчати правила не формально, а в дії.

Виконання традиційних робіт на уроках української мови теж вимагає певної зміни: це написання диктантів, переказів, творів.

Якщо дитина через вади слуху не спроможна сприймати текст, який диктують, її краще звільнити від загального диктанту. Для такого учня диктант краще провести окремо, після уроків. Учень сприймає текст на слухо-зоровій основі. Якщо дитина повністю глуха, текст краще прочитати з використанням жестової мови. Потім разом з учнем з’ясувати, про що розповідається в тексті, коли і де відбувається подія, хто головні герої, що зробили тощо. Розібрати значення невідомих слів, важких словосполучень. Важкі слова виписати на дошці. Чітко, повільно прочитати ще раз без жестової мови. Після цього читати речення в цілому, окремі частини речення, але не більше трьох слів, можна використати дактильну мову для написання важких слів. Прочитати текст і дати час учневі перевірити його самостійно.

Роботу над переказом також потрібно починати з читання тексту жестовою мовою. З’ясувати розуміння змісту тексту, потім дати прочитати текст дитині самостійно. Після цього вона слухатиме його вдруге разом з усіма. Під час письмового переказу дитині для допомоги рекомендується дати попередньо підготовлені запитання до тексту та словник.

За таким же принципом будується роботи над твором. Дуже важливим є складання всього твору в усній формі, і тільки після цього пропонується записати його самостійно. Дуже важким для нечуючої дитини є написання твору-роздуму, де потрібно висловити свої думки, своє ставлення до події, героїв, твору.

На уроках літератури робота з учнями з вадами слуху також має бути досить гнучкою. Така дитина не завжди може відразу почати працювати з літературним твором, особливо великого обсягу. У неї виникають проблеми як мовні (незрозумілі слова, граматичні конструкції), так і проблеми щодо розуміння змісту окремих частин тексту, діалогів, описів.

Щоб запобігти цим труднощам, дитину треба підготувати вдома. Для цього корисно читати текст в яскраво ілюстрованих книжках, за можливості показати екранізацію твору. Для з’ясування розуміння прочитаного запропонувати дитині самій замалювати прочитане або із готових малюнків вибрати ті, які найбільше підходять до прочитаного. Опрацювати разом з дитиною загальний зміст твору, ключові слова, фрази.

Так само треба працювати з великими за обсягом оповіданнями, уривками повістей, особливо коли події текстів далекі від сучасного життя. Учня треба ввести в історичний контекст: розповісти, коли це було, що це за час, чим він характерний. Так дитина краще розуміє події тексту, і це забезпечує участь учня в загальній роботі класу. Дитину треба вчити розумінню загального змісту тексту, вмінню дати моральну оцінку героям, їх вчинків, зробити власні висновки, а іноді створити еталон власної поведінки.

Інклюзивне навчання дитини з порушенням слуху неможливе без активної повсякденної участі в цьому процесі батьків. Саме на них покладається відповідальність за ефективність не тільки корекційних, але й загальноосвітніх занять із дитиною вдома. Надзвичайно важливо, щоб між батьками і педагогами склалися довірливі стосунки, щоб батьки вважали своїми обов’язком виконувати вимоги освітнього закладу. Педагогам варто частіше зустрічатися з батьками дитини, яка має порушення слуху, інформувати їх як про успіхи, так і про труднощі та показувати шлях їх подолання.

Отже, навчання в інклюзивному класі дітей з вадами слуху – це складний, копіткий процес, який потребує від педагогів і батьків не лише терпіння і любові до дитини, але й відповідних спеціальних знань.

Похожие работы:

«КАЛЕНДАР НА ДИРЕКТОРА НА СПОРТНО УЧИЛИЩЕ СЛЕД ВЛИЗАНЕ В СИЛА НА ЗАКОНА ЗА ПРЕДУЧИЛИЩНОТО И УЧИЛИЩНОТО ОБРАЗОВАНИЕ Задължения на директора на училището Стъпки Срок Промени по силата на Закона за предучилищното и училищното оразование I. Заварените към 01.08.2016 г. държавни и о...»

«Статья "Критерии сформированности ИКТ компетентности учителя иностранного языка" Липухина Виктория Александровна, город Томск, учитель английского языка МАОУ гимназии №26, e-mail: vikilip@yandex.ruАннотация. В статье представлено обобщение личного педагогического оп...»

«Согласовано Утверждаю Председатель профсоюзного комитета Директор МКУДО "ПРДЮСШ" МКУДО "ПРДЮСШ" _ / А.А. Чекунов/ А.Б. Робакидзе Положение о порядке аттестации педагогических и руководящих работников МКУДО "ПРДЮСШ" на соответствие занимаемой должности1. Общие положения 1.1. В соответствии со ст. 48,49 Федерального...»

«ПРАВИЛА ВЕДЕНИЯ ДНЕВНИКА по ПОЛИКЛИНИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ Оформление дневника производится согласно настоящим рекомендациям. В первый день практики дается краткая общая характеристика поликлиники, педиатрического участка, где проходит практику студент с указан...»

«1.Переворот 11 марта 1801 г. Причиной переворота явилось недовольство дворянства Павлом. Многим офицерам не нравились его попытки подтянуть дисциплину. Другие имели к нему личные счеты. Третьи считали его тираном, который душит малейшие проблески свободы. Возник заговор, во главе ко...»

«Урок по литературному чтению во 2 "Б" классе "Научно-познавательная литература для младших школьников" Разработала и провела Малиновская Наталья Викторовна, учитель начальных классов ГУО "СШ №! Г. Новополоцка" Тема. "Страна вопросов и ответов". Марта Гумилевская "Почему бывает радуга?" Цель (конечный результат): сформирова...»

«Марина Игоревна Киеня БЕЗ ПЕДАГОГИКАСТРАХА (ЗАМЕТКИ ДИЛЕТАНТА) Посвящается Кате Есиной, Меруэрт Кабденовой, Мирьяне Станишич, Заре Асадовой, Ване Артюху, Паше Верещагину и другим студентам, которые столькому меня научили.ЧТО-ТО ВРОДЕ ПРЕДИСЛОВИЯ Дорогие психологи и педагоги, уважаемые теоретики и знатоки методик! Нет у меня ни специального пси...»

«Организаторам запрещено иметь при себе мобильные телефоны и черные гелевые ручки! ИНСТРУКЦИЯДля ответственных организаторов и организаторов в аудитории: Прибыв в аудиторию до начала централизованного тестирования, ответстве...»








 
2018 www.info.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - интернет документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.