WWW.INFO.Z-PDF.RU
БИБЛИОТЕКА  БЕСПЛАТНЫХ  МАТЕРИАЛОВ - Интернет документы
 


«1. Вступ. 3 2. Заняття Час не можна зупинити. 15 3. Заняття Секрети яблука. 17 4. Заняття Добре слово. 21 5. Заняття Чорнобривці. 24 6. ...»

З М І С Т:

№ п\пЗміст роботи Сторінка

1. Вступ. 3

2. Заняття " Час не можна зупинити". 15

3. Заняття " Секрети яблука". 17

4. Заняття " Добре слово". 21

5. Заняття " Чорнобривці". 24

6. Заняття " Парашутик на гостині у дітей". 26

7. Розвага за творами В. О. Сухомлинського " Чарівна казка природи". 28

8. Бесіди за творами В. о. Сухомлинського:

- " Лялька під дощем";

- " Бабусин борщ";

- " Ледача подушка";

- " Зайчик і Місяць";

- " Маківка і Джміль";

- " Як здивувався Мурко". 33

9. Семінар-практикум для батьків на тему" Василь Сухомлинський про сімейне виховання: використання його творів". 37

10. Семінар-практикум для вихователів ДНЗ№5 " Аналіз літературних творів В. Сухомлинського про цінності людського життя для дорослих та дітей". 38

11. План роботи гуртка. 51

12. Літературні джерела. 67

" Дитячі роки - той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки - це джерело життєвого ідеалу від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі в роки дитинства, що викликало й подив, і захоплення, що обурило і примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей - від цього залежить,’ яким громадянином буде наш вихованець."

( В. О. Сухомлинський ).

У суспільстві постійно відбуваються зміни, що потребують нових підходів до виховання, навчання дітей. Час потребує від педагогів вносити у власну діяльність нові прогресивні ідеї, нововведення, оскільки вони відповідальні за розвиток і виховання покоління XXI століття.

Одним із головних завдань роботи моєї групи є робота щодо впровадження педагогічної спадщини педагога-гуманіста В. О. Сухомлинського.

Програма " Дитина" орієнтує нас, педагогів, на впровадження в практику цілісного підходу до розвитку особистості дитини: життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої. Фундаментом нової моделі організації життєдіяльності є розвиток особистісної культури дитини, що починається перш за все з оптимістичного світобачення.

Працюючи з дітками дошкільного віку, я хотіла б, наскільки це можливо, допомагати їм пізнати навколишній світ, світ природи, розвивати в душі такі чудові почуття, як доброта, любов, дружба, чесність, повага, співчуття, розуміння як себе, так і інших. Дітям близькі всі ці поняття і почуття. Потрібно тільки створити умови, певні ситуації - і душі дітей відгукнуться і" розкриються, як квіти на ранковій зорі".

З власного досвіду можу сказати, що на дітей дошкільного віку мають великий вплив твори морально-етичного змісту. Твори Василя Олександровича Сухомлинського ( казки, легенди, оповідання ) - це багатющий матеріал, що подає дітям загальнолюдські цінності й високу мораль не у вигляді нудних і сухих повчань та наказів, що надто часто викликають у дітей природне прагнення чинити навпаки, а подані в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить дітей до самостійного висновку: чому саме потрібно поводитись гарно, чому лише позитивні вчинки сприяють справжній радості та задоволенню.

В. О. Сухомлинський - найвідоміший сучасний педагог-гуманіст. Кожна дитина, на його думку, - цілком особливий, унікальний світ - Особистість. Гуманістичному вихованню присвячені численні статті, оповідання, книги. Методика виховання В. О. Сухомлинського спрямована " на виховання внутрішніх, психічних регуляторів особистості - совісті, емтапії, почуття власної гідності".





Основні положення гуманно-особистісного підходу до дитини:

• Віра у неповторність дитини, у те, що вона - єдина, унікальна, несхожа на жодну іншу і не є точною копією батьків.

• Дитину необхідно любити і поважати, не зважаючи ні на що.

• Надавати їй право повноцінно прожити кожен період власного життя.

• Вчинки дитини слід аналізувати й розуміти, а не лише засуджувати чи схвалювати.

• Основну увагу слід приділяти не так корекції поведінки дитини, як налагодженню довірливих стосунків.

• Не ставитися до дитини залежно від успіхів її у навчанні.

• Не критикувати дитину за неуспішність.

• Не порівнювати дитину з іншими дітьми.

• Спиратися на кращі якості дитини.

• Дозволяти дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймати її такою, якою вона є, підкреслювати її сильні властивості.

• Обираючи прийоми виховного впливу, удаватися здебільшого до ласки і заохочення, а не до покарання та осуду.

• Намагатися впливати на дитину проханням - це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

Первинним осередком, у якому дитина має засвоїти гуманістичні цінності, навчитися творити добро для інших людей, В. О. Сухомлинський вважав сім’ю. Сім’я - це народ, нація в мініатюрі. Батьки для дитини - найдорожчі люди, перші вихователі, з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє. Педагог запевняв: " У сім’ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини - культурної особистості".

Розроблена ним педагогічна система глибоко вивчається у багатьох країнах світу. Науково-педагогічна спадщина В. О. Сухомлинського привертає увагу вітчизняних і зарубіжних вчених. У вихованні він спирався на гуманну ідею про те, що людині від природи притаманне прагнення до Добра, Правди і Краси. Доступні за змістом, яскраві за художньою виразністю твори Василя Олександровича виховують дошкільнят, учать жити в суспільстві, цінувати творіння людини та природи, і, найголовніше, - формувати свою життєву позицію. Казки, оповідання, легенди розвивають у дітей такі якості, як: самостійність, працелюбність, людяність, самолюбність, спостережливість, відповідальність, розсудливість.

Після прослуховування й обговорення різних творів і казок В. О. Сухомлинського діти виконують малюнки. Це допомагає розвивати у дітей уяву, увагу, різні види пам’яті. Важливо, щоб дитина могла висловити свою думку, підкреслити позитивні або негативні риси персонажів твору.

Для закріплення матеріалу, з яким діти ознайомились в групі, я запропонувала виконати вдома з батьками таке творче завдання: виконати малюнок за змістом того твору, що сподобався або запам’ятався дітям.

Спочатку не всі батьки відгукнулися на таке завдання. Але ті діти, які принесли спільні роботи, так піднесено розповідали про створення їх разом зі своїми близькими ( мамою і татом, бабусею, братом чи сестричкою ), а зміст твору здавався дітям після виконання творчого завдання таким простим і знайомим, зрозумілим і повчальним.

Поступово всі діти виконали такі завдання з батьками і було очевидно, що їм це дуже сподобалось. Через деякий час на різних заняттях або за бажанням, діти могли за малюнком відтворити, переказати ту чи іншу казку, легенду або твір морально-етичного змісту.

Я вважаю, що такий досвід дає позитивні результати у вихованні людей майбутнього суспільства - людей творчих, самостійних, із почуттям відповідальності, гідності, совісті. Цінним також є спілкування дітей із батьками, родиною, обговорення твору, завдання, спільне виконання творчих робіт, отримання задоволення від результату.

Сучасна актуалізація спадщини Василя Сухомлинського пояснюється об’єктивним зростанням інтересу суспільства до етичних проблем й необхідністю нового обґрунтування моральних цінностей та ідеалів людини третього тисячоліття.

Витоки гуманістичної системи Василя Олександровича - у народній педагогічній мудрості, яка надихала сільського вчителя на створення культів Вітчизни, Матері, Праці, Природи, Краси, Слова. Своєю практичною діяльністю він переконливо довів, що добрі почуття йдуть своїм корінням у дитинство, а людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу довкілля. Педагогічним " ключем" до розв’язання проблеми морального виховання В. О. Сухомлинський вважав навчання дитини робити добро без прямолінійних вказівок типу: " Зроби ось так".

Педагог розробив основні " норми моральності", які сформулював у таких правилах:

" Ти живеш серед людей. Твої бажання, твої вчинки - це радість або сльози твоїх близьких. Роби так, щоб людям, які оточують тебе, було добре".

Виховання рефлексивних емоцій, почуття обов’язку, відповідальності за свої вчинки - сутність першого правила моральної етики Сухомлинського. У дошкільному віці з’являються передумови до рефлексивного мислення як здатність людини аналізувати свої дії, вчинки, мотиви та співвідносити їх із загальнолюдськими цінностями, а також з діями, вчинками та мотивами інших людей. Дитина ще не може осягнути того, що кожна її дія, кожний вчинок якось впливають на її оточення. Але вона постійно прагне впливати на нього, відстоюючи свої особисті бажання, потяги, потреби. За Сухомлинським, виховання рефлексивного мислення - це, насамперед, виховання в дитини " відчуття серцем іншої людини". Педагог учив своїх вихованців ставити себе на місце інших людей, співчувати їхнім радощам чи невдачам, як своїм особистим, бо: " Якщо дитині байдуже, що на серці в її товариша,, друга, матері, батька, якщо дитина не вміє бачити в очах іншої людини, що в неї на серці, - вона ніколи не стане справжньою людиною.

Здатність до передбачення наслідків своїх дій викликає в дитини прагнення бути " хорошою", і в цьому педагог вбачав " ключик", який відчиняє двері до розвитку почуття обов’язку. Потрапляючи в різні життєві ситуації, коли особисті бажання стикаються з тим, що треба, що має бути, дитина мусить зробити вибір. Мистецтво виховання, вважав В. О. Сухомлинський, полягає не так у тому, щоб учити дітей обмежувати свої бажання ( це, безумовно, теж важливо ), як у тому, щоб почуття відповідальності за свої вчинки, обов’язку перед іншими людьми керували її бажаннями, поведінкою. У дошкільному віці, коли дитина найбільш сприятлива до наслідування, дуже легко, вважав В. О. Сухомлинський, впливати на формування її моральних звичок. Для цього треба наочно, в доступній формі показувати їй наслідки " доброї" та " поганої" поведінки: " Ось на цій зеленій галявинці хотілося б пограти в м’яча, але не можна: трава тут завжди має бути свіжою, бо вона - це чисте повітря"; " Вам хочеться зламати квітучу гілочку. Але якщо кожен задовольнить таке бажання, квітучий кущ перетвориться на оголене гілля. Людям нічим буде милуватися - своїм вчинком ви вкрадете у них красу".

Інакше кажучи, формування морально вихованої особистості, за В.О.Сухомлинським, має починатися з орієнтації дитини в своїй повсякденній поведінці не тільки на особисті бажання, а й на інтереси людей, які її оточують. Тому педагог радив ставити дітей у ситуації, що вимагають прояву таких моральних якостей як відповідальність, обов’язок, бажання робити добро.

Отже, сформувати рефлексивне мислення - означає навчити дитину вболівати за те, як оцінюють її вчинки люди. А для цього треба, щоб вона нагромадила досвід таких вольових дій, які виходять із підпорядкування власних бажань моральним цінностям. У цьому і полягає сенс першого правила моральної поведінки для дітей: " Роби так, щоб людям, які оточують тебе, було добре".

Наступна "норма моральності" полягає у вихованні в дітей почуття вдячності:

"Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Будь вдячним, плати їм за це добром".

Вдячність Василь Олександрович вважав " рідною сестрою" почуттів відповідальності, обов’язку, громадянської гідності. " Чи почуває дитина, що блага її життя - наслідок великої праці батьків, турботи багатьох " не рідних", але люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці і турботи вона просто не могла б існувати на світі. Але часто їй і на думку це не спадає!" - замислювався він. Розуміння дитиною того, що все, що її оточує, і блага, якими вона користується, - втілення людської праці, є, за переконанням В.О.Сухомлинського, найважливішим чинником, що сприяє утвердженню почуття вдячності людям. Педагог застерігав вихователів та батьків від великої небезпеки - дитячого егоїзму, коли дитина вважає, що люди, які її оточують, створенні лише для задоволення її особистих потреб та бажань. У дитинстві, зазначав В.О.Сухомлинський, малюк має відчути не лише радощі споживання, а й зазнати задоволення від творення добра іншим. За добро треба платити добром! Ця усвідомлена в дитинстві істина, за переконанням Василя Олександровича, - основа моральної вихованості людини на все її подальше життя.

Основним засобом формування в дитини звички віддячувати людям добром за добро педагог вважав залучення її до суспільно корисної праці.

Тож наступна " норма моральності" відображає погляди В.О.Сухомлинського на значення праці у моральному вихованні дітей:

"Усі блага і радощі життя створюються працею і тільки працею. Праця - корінь моральності".

Працю у моральному вихованні дитини педагог розумів насамперед як матеріальне втілення добрих почуттів: " Праця не тільки там, де людина сіє хліб або саджає дерево. Найбільш тонка, найбільш складна праця, коли людина приходить до людини, бачить у її очах, читає " між рядків" її поклик про допомогу. Ця праця є вищою мірою людського духу".

Василь Олександрович на власному досвіді переконався: моральне виховання працею дає найбільший ефект, коли праця " одухотворюється" або "олюднюється". Він умів віртуозно поєднувати гру з корисною діяльністю. Ось один з прикладів, наведених Василем Олександровичем: " Коли мої діти вперше йшли шкільною ділянкою, я звернув їхню увагу на маленький дубок, що невідомо як виріс біля самої стежки... - " Подивіться, діти, на гіллястий, кучерявий дуб, що росте біля дороги, - сказав я. - Цей дубок теж став би таким міцним деревом, та йому не пощастило. Бачите, хтось уже наступив ногою на ніжну гілочку, але вона все-таки випросталася. Дубочок можна врятувати". І малюки побачили те, повз що проходили байдуже...

- " Як же його врятувати?" - запитували діти, звернувши до мене тривожний, благальний погляд. Дубок для них уже не один з тисячі дубків, які можуть з’явитися під сонцем, а їхній єдиний у світі дубок. Приносимо лопату, викопуємо велику брилу землі, переносимо ніжну стеблину з коренем і землею. Викопуємо яму в тихому, затишному куточку... - І ось наш дубок у безпеці. Діти йдуть додому, несучи в серці дороге, єдине почуття. Прийшовши наступного дня, одразу ж біжать до свого дубка".

Вирішальне значення у моральному вихованні, зазначав педагог, має не те, скільки, наприклад, дерев посадила дитина, а те, чим стало для неї хоча б одне єдине деревце, як воно увійшло в її серце. Добрий вчинок, корисна праця мають залишати в емоційній пам’яті малюка яскравий, хвилюючий слід, викликати шляхетні почуття. Моральна вихованість людини починається з бажання робити добро, а такі моральні риси як людяність, доброзичливість, вдячність, почуття обов’язку народжуються в турботі, хвилюванні про інших, в діяльності на користь людей, що навколо.

Отже, залучення дитини до суспільної праці - найважливіший етап у моральному вихованні та вихованні взагалі.

Значне місце у своїй діяльності В. О. Сухомлинський відводив проблемі родинного виховання, співробітництву педагогів і батьків у моральному розвитку дитини. Культ сім’ї, вважав педагог, особливо культ Матері, - це необхідний духовний зв’язок поколінь, передача та успадкування моральної культури. Ставлення людини до своїх батьків - найперший показник її моральності, вихованості. Своє переконання В. О. Сухомлинський сформулював у такому правилі:

" Поважай батька і матір".

Вчений, педагог вважав дитину віддзеркаленням моральності батьків. Моральна краса людини, або, навпаки, аморальність, починається з родини. Найцінніша, на думку Василя Олександровича, моральна риса гарних батьків, яка передається дітям без жодних зусиль, - душевна доброта матері й батька, їхні бажання і вміння робити людям добро:" У гарних сім’ях добро і згода, взаємна повага, любов і поступливість батьків є головною силою виховного впливу, але діти не підозрюють, що їх виховує якраз саме те, що в сім’ї все добре". Любов і дружба, взаємна підтримка матері та батька - наочний приклад для дитини моральних відносин між людьми. Спираючись на свій педагогічний досвід, Сухомлинський дає таке напуття батькам:" Люблячи своїх дітей, учіть їх любити вас, не научите - плакатимете на старості - ось, на мій погляд, одна з наймудріших істин материнства і батьківства".

Великого значення надавав Василь Олександрович формуванню чутливості, співпереживання, милосердя. Абеткою виховання людяності педагог вважав переживання дитиною страждань іншої людини. Гуманність, готовність прийти на допомогу, усвідомлений потяг робити добро, стверджував Сухомлинський, беруть свій початок з емпатійних переживань дитинства: " Дитина, яка бере близько до серця те, що в лютий мороз синичка беззахисна, яка рятує її від загибелі, оберігає деревце від ушкоджень, - ця дитина ніколи не стане жорстокою, безжалісною до людей".

Про формування та розвиток емпатійних емоцій у дитинстві наступне правило моральної вихованості:

" Проявляй нетерпимість до зла. Допомагай слабким та беззахисним, будь чутливим до чужого горя".

На думку педагога, дошкільний вік є сенситивним для розвитку емпатійних емоцій. Маленькі діти дуже чутливі до нещастя, страждань інших. А оскільки в житті, на жаль, завжди присутні нещастя, турботи, страждання, вдумливий педагог може створити в дитячій уяві яскраві картини та образи, які спонукатимуть до моральних вчинків. Василь Олександрович не раз підкреслював: шлях до моральних спонук дитини йде через розвиток емпатійних емоцій. Емпатія - це відчуття людиною внутрішнього світу інших людей, емоційний відгук на хвилювання інших. Вона виявляється у співчутті, співпереживанні, турботі про інших. Якою б малою не була дитина, зауважував В. О. Сухомлинський, в неї обов’язково має бути предмет уваги, турботи, опіки. Це може бути і старенька бабуся, і маленьке кошеня, і квітка у горщику. Головне - виховання людяності, гуманності, вміння поставити себе на місце іншого, внутрішнє бажання робити добро.

Отже, моральне виховання дошкільнят - найважливіший етап у всебічному і гармонійному розвитку особистості. Тож не випадково в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського саме цій проблемі приділено багато уваги.

Для малої дитини весь світ складається з доброго і поганого, правильного і неправильного. В повсякденному житті під впливом емоційного сприймання навколишньої дійсності, наслідування поведінки авторитетних дорослих формується її світогляд, її бачення світу.

У своїх працях Василь Олександрович обґрунтував необхідність формування моральної культури особистості, починаючи з дошкільного дитинства. Головною метою морального виховання дошкільнят він вважав опанування ними елементарної морально-етичної грамотності. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

399415283210

Заняття №1.

Тема. Час не можна зупинити.

Обладнання : ноутбук.

Хід заняття:

Вихователь. Діти, зараз я вам розповім одну цікаву казкову історію. Розповідь супроводжується показом слайдів на ноутбуці.

Вихователь. Жили-були чотири сестрички, чотири красуні: весна, літо, осінь, зима. Якось одного разу засперечалися вони між собою, яка із них найкрасивіша. Довго сперечалися, але так і не змогли визначити, хто ж із них справжня красуня. Тоді вони вирішили звернутися за допомогою до свого Дідуся Мороза, щоб він допоміг визначити найкращу серед них. Сестрички попросили сороку-білобоку віднести листа до Дідуся Мороза. Дідусь уважно прочитав листа і запросив онучок до себе в гості. А коли онучки прийшли, дідусь звернувся до них:" Я вас усіх дуже люблю, внученьки, ви всі у мене гарні, чарівні, але якщо ви так хочете знати, хто з вас найкращий, я влаштую вам конкурс-змагання " Міс найкрасивіша". Дідусь дав перше завдання: затанцювати чарівний танок на своїй галявині і прикрасити її так, щоб усі могли переконатися у неймовірній красі природи.

Дидактична гра " Танок на галявині". На ноутбуці по черзі з’являються слайди із зображеннями галявин. Вихователь пропонує дітям визначити, яка з пір року по черзі виконувала танок, аргументуючи свою думку. Далі з’являється слайд одразу з чотирма галявинами і чотирма сестричками.

Вихователь. Діти, давайте допоможемо Діду Морозу визначити, яка ж з дівчаток найкрасивіша. Діти пропонують свої варіанти відповідей, розмірковують і доводять свої думки.

Вихователь. Справді, кожна пора року, кожна сестричка прекрасна, чарівна по-своєму. І як добре, що ми маємо аж чотири пори року і можемо милуватися кожною із них.

Гра-імітація " Подорож в улюблену пору року". Діти під музику виконують рухи, які зображають плавання в річці, на морі, збирання грибів, ягід, листочків тощо.

Запитання до дітей: - В яку пору року ви подорожували? - Що цікавого ви бачили? - Чим займалися? - Що найбільше сподобалось? - Як ви думаєте, чи може так статися в природі, що зразу після літа настане зима?

Відповіді дітей.

Вихователь. Справді, діти, у природі на все є свій час, і змінити цей порядок ніхто не в змозі. Я знаю цікаве оповідання Василя Сухомлинського, в якому один із героїв думає зовсім по-іншому.

Вихователь читає оповідання.

Півень і сонце.

Дрімав півень на сідалі. Прокинеться, солодко позіхне і знов засне. А перед світанком завжди співає: - Ку-ку-рі-ку! Прокидаються кури, Півень і каже: - От я заспівав - і ранок настав. Якби не співав, - і ранку не було б. Он як! Так було завжди. Одного разу Півень розсердився на людей. Мало дали йому зерна. Він і думає: " Ось я вам утну - не заспіваю вранці. Не зійде сонечко. Що ви тоді робитимете? " Настала ніч. Усміхається Півень, пора співати, а він мовчить. Заплющив очі і спить. Прокидається і бачить: яскраво світить сонце. Кури повставали із сідала... Соромно стало Півневі. Й він одвернувся від сонця.

Запитання до дітей: - Де дрімав Півень? - Що завжди робив Півень на світанку? - Що сказав Півень курям? - Чому і на кого розсердився Півень? - Чому Півневі стало соромно? - Яким був Півень? - Чи зміг Півень зробити так, щоб не почався ранок? - Чи зміг Півень вплинути на зміну частин доби?

Відповіді дітей.

Вихователь. Отже, діти, ми з вами тепер розуміємо, що на все в природі є свій час. Після ночі завжди наступає ранок, після ранку наступає день, після дня надходить вечір і знову ніч. І ніхто не в змозі зашкодити природі повернути час назад або переставити місцями частини доби.

- І я бажаю вам, дітки, щоб ви любили нашу матінку природу, оберігали її, помічали все красиве навкруги себе і примножували красу в природі своїми гарними справами.

Заняття №2

Тема. Секрети яблука.

Попередня робота: читання казок " Гуси-лебеді", " Червоненька квіточка", " Хаврошечка", оповідань В. Сухомлинського " Восени пахне яблуками", " Яблуко й світанок", " Чому дід Омелько взяв найменше яблуко?", " Троє рожевих яблук", " Яблуко в осінньому саду", " Чому яблука стали кислі?", " Зелене та рум’яне яблуко", " Рожеві яблука", проведення дидактичних ігор " Секрет народження яблучка", "Як виростити гарний урожай" тощо.

Хід заняття:

Вихователь. Навколо нас є багато чудес. А що це таке чудо? - Як людина реагує на чудо? Відповіді дітей. Вихователь. Зараз я вам покажу диво. ( Виставляє гілочки яблуні, смородини, бузку з розпущеними листочками ). - Чому я назвала це дивом? - А хто теж зможе зробити це диво? Як? Відповіді дітей. Вихователь. Справді, наша природа має дуже багато чудес, треба тільки вміти придивитись і побачити їх. А тепер - загадка для кмітливих:

Саме, як кулачок, рум’яний бочок, На дотик - холодненьке,

а відкусиш - солоденьке. ( Яблуко. )

Вихователь дістає іграшкове яблуко.

Вихователь. Яблуко - це цілий світ, воно має багато чудесних таємниць і хоче з вами ними поділитися. Дидактична гра " Народження яблучка". Дітям пропонуються картки із зображенням бутона, квітки з бджолою, зеленого яблука, наливного яблука.

Діти вибирають картки, шикуються відповідно до послідовності циклу розвитку яблука. Вихователь. Звідки взялася квітка яблуні? - Коли вона з’являється? - А без кого із квітки ніколи не з’явиться яблучко? - Як бджілка допомагає з’явитися яблучку? Відповіді дітей. Вихователь. Пройшов деякий час і сталося диво: яблучко стало змінюватися. - Що це значить " яблучко наливається"? - Згадайте оповідання В. Сухомлинського, які ми читали, подумайте і скажіть, що про себе може розповісти стигле яблучко? - А яке на смак яблуко у яблуні-дички? Відповіді дітей. - Ось ви і дізналися про 1-й диво-секрет - як з’являються яблука. А тепер 2-й диво-секрет. Гра-вправа " Як людина повинна доглядати за яблунею, щоб виростити гарний урожай?" Діти розповідають, що людина повинна поливати, розпушувати, удобрювати землю, прополювати бур’ян, підв’язувати гілки, боротися зі шкідниками. Вихователь. Ось і дозріли яблука ( дістає корзину ), але чому вони у мене всі різні? - Ось вам і 3-й диво-секрет - яблуні мають різний сорт. - Чим відрізняються між собою сорти яблук? Відповіді дітей. Вихователь. А зараз я розповім вам 4-й секрет ( розрізає яблуко ). - Що є в середині плоду? - Навіщо вони? - Чому природа заховала найголовніше - діток-насінинок яблуні - в середину плода? - Давайте порахуємо, скільки насінинок у цьому плоді? Відповіді дітей. Вихователь. Так от, запам’ятайте цей секрет - скільки зерняток, стільки місяців може зберігатися зірване яблуко і не зіпсується. - А 5-й диво-секрет ви розкажете самі. Що можна приготувати з яблук? Відповіді дітей. Вихователь. Є ще у яблучок 6-й диво-секрет - яблучко - частий герой різних казок та приповідок. - Коли про дитину кажуть: " Як рум’яне яблучко". - А в якій казці сини поїхали по яблука для свого батька? Для чого вони були йому потрібні ( " Молодильні яблучка" ). - В яких казках зустрічаємо яблуньку та яблучко? ( " Гуси-лебеді", " Хаврошечка", " Срібне блюдечко та наливне яблучко" ). Вихователь виставляє фланелеграф. Вихователь. Зараз я розкажу вам маленьку казку: Ішов зайчик дорогою, дивиться - яблуня, а на ній одне величезне, красиве яблуко. Високо яблуко - зайчик не дістане. Підлетіла ворона, збила яблуко, полетіло воно на землю і впало їжачку на голки, а їжак радий-радісінький, кричить: - Моє яблуко! - Ні, моє, - кричить зайчик, - я його знайшов! - Ні, моє, - кричить ворона, - я його зірвала! - Як можна назвати цю ситуацію? ( Відповіді дітей ). - Є навіть такий вислів " яблуко розбрату" - часто так в народі кажуть, якщо хтось свариться через якусь причину. - Як ви думаєте, що було далі? ( Відповіді дітей ). Вихователь вмикає відео із записом кінця казки. Вихователь. Отже, яблуко може посварити, а може і помирити. Я пропоную вам погратися. Станьте в коло, візьміться міцно за руки, напружте всю свою силу і промовляйте разом зі мною: " Я - могутнє міцне дерево. У мене сильне коріння, яке глибоко вросло в землю, я п’ю своїм корінням із землі соки, я міцно тримаюся в землі. У мене товстий, незламний стовбур. У мене міцні гілки, які я простягаю до сонця, своїми листочками я вбираю в себе енергію сонця і стаю ще сильнішим". - А зараз розслабтесь, сядьте зручно на стільчики, закрийте очі, послухайте і уявіть картину, яку змалював Василь Сухомлинський у своєму творі " Восени пахне яблуками". Вихователь проводить рефлексивну вправу під час читання цього твору.

Восени пахне яблуками

Тихий осінній день. У яблуневому саду літають джмелі. Ось вони помітили яблуко, що впало з дерева і лежить на землі. З яблука тече солодкий сік. Обліпили яблуко джмелі. Зайшло сонце. А в саду пахнуть яблука, нагріті сонцем. Десь заспівав Цвіркун. Коли це з яблуні на землю впало яблуко - гуп... Цвіркун замовк. Пролетів сполоханий птах. Десь за лісом у нічному небі спалахнула зірка. Знову заспівав Цвіркун. Уже й місяць виплив на небо, а яблука пахнуть гарячим сонцем". Вихователь. Вдихніть запах яблук. Відкрийте очі. Зараз ми підемо в ізостудію і намалюємо те, що уявляли, відчували. А після цього будемо пригощатися яблуками.

Заняття №3

Тема. Добре слово.

Матеріал: червоне сердечко, кольорові пелюстки, серединка-кружечок до гри " Квітка доброти".

Хід заняття:

Вихователь. Діти, послухайте прислів’я: " Злим словом можна людину вбити, а добрим словом можна хворого з ліжка підняти" і поясніть, як ви розумієте його. (Відповіді дітей). - Так, потрібно говорити тільки добрі слова, робити добрі справи, давати добрі поради. Вихователь читає оповідання.

Добре слово

Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося п’ять рочків, вона занедужала.. Простудилась і злягла. Кашляла і танула на очах. До нещасної дівчинки стали приходити родичі - Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне і поживне: липовий мед і солодке масло, свіжі лісові ягоди і горіхи,перепелині яєчка та бульйон із курячого крильця. Кожен казав: " Треба добре харчуватись, треба дихати свіжим повітрям - і недуга втече у глухі ліси й на болота". Оля їла медові щільники й солодке масло, лісові ягоди та горіхи, перепелині яєчка та бульйон із курячого крильця. Та нічого не помагало. Дівчинка вже ледве підводилась із постелі. Якось біля її ліжка зібралися усі родичі. Дев’яностолітній дідусь Панас і каже: " Чогось їй ще не вистачає. А чого - і сам не збагну". Коли це відкриваються двері - й до хати заходить столітня прабабуся Надія. Про неї забули родичі, вже багато років сиділа прабабуся Надія вдома, нікуди не ходила й ніде не бувала. Та як почула, що занедужала правнучка, одважилась провідати. Підійшла до ліжка хворої, сіла на стільчик, взяла Олину ручку в свою зморщену маленьку руку і каже: " Немає в мене ні щільників медових, ні масла солодкого, ні свіжих лісових ягід та горіхів, ні яєчок перепелиних, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-однісінький подарунок - щире бажання. Одне бажання лишилось у мене в серці - аби ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечку". Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилось частіше, щічки стали рум’яні, в очах спалахнули радісні вогники. " Ось чого не вистачало, - сказав дід Панас. - Доброго слова".

Запитання до дітей: - Що трапилося з Олею? - Як поставилися до хвороби Олі родичі? - За що турбувався дід Панас? - Чого саме не вистачало Олі для видужування? - А коли вона це зрозуміла? ( Відповіді дітей ).

24555453051175 Вихователь. Отже, слово має дуже велику силу. Добрим словом можна заспокоїти людину, зробити її щасливою, підняти настрій, підбадьорити хворого, поставити на ноги, але це все відбувається лише тоді, коли добрі слова звучать ніжно, лагідно, від серця, з душею. А зараз я вам пропоную пограти в гру. Дидактична гра " Червоне сердечко". Діти стають у коло, вихователь дає дітям по черзі червоне сердечко і пропонує назвати ті добрі справи, гарні слова, які діти роблять і говорять. Дидактична гра " Яким краще бути". Діти до слів, які каже вихователь, підбирають антоніми. Наприклад: - краще бути сміливим, аніж боягузом; - краще бути правдивим, аніж брехуном; - краще бути ласкавим, аніж грубим; - краще бути ввічливим, аніж нечемним. Вихователь. Діти, давайте викладемо " Квітку доброти". Я викладаю серединку, а ви вибираєте пелюстки і викладаєте, пояснюючи, чому взяли пелюстку саме такого кольору. Діти, ми з вами виклали дуже красиву квітку, ніжну, добру, світлу. Я вам бажаю, щоб ваші серця були наповнені тільки добром і відкриті лише для добра, ніжності та любові.

Заняття №4

Тема. Чорнобривці.

Матеріал: букет чорнобривців у вазі.

Хід заняття:

Вихователь пропонує дітям послухати у грамзапису пісню М. Сингаївського на музику В. Верменича " Чорнобривці" у виконанні Й. Кобзона і Т. Повалій. Запитання до дітей: - Як називається ця пісня? - Чи сподобалася вона вам? - Які спогади викликає ця пісня у душі того, хто її співає? - Кого вони згадують у пісні? - Чи люблять вони свою стареньку маму? - За що вони її люблять? - З яких слів це видно? - А ваші мами, бабусі садять у себе вдома чорнобривці? - Чи їздите ви до своїх бабусь у село? - Де ростуть чорнобривці? На що вони схожі, коли зацвітають? - Чи подобаються вам чорнобривці? Чому? Відповіді дітей. Вихователь показує букет чорнобривців у вазу на столі. Вихователь. Діти, а зараз про ці красиві квіти я прочитаю вам оповідання.

Чорнобривці

Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небу - ключ журавлів. Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я питаю: - Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі? Бабуся всміхнулася й каже: - Щоб жити вічно. Я не міг цього збагнути. Як це - жити вічно? Бабуся каже: - Ходімо до саду. Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку сухого насіння квітів, зав’язала у вузлик. - Почекай до весни - зрозумієш, - сказала вона й поклала вузлик із насінням чорнобривців у сухий куточок. Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці насіння. Зійшло, піднялося, зацвіло. Які вони красиві, ці чорнобривці. Кращі, ніж восени. - Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса, - сказала бабуся. - Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід. - А для чого живе людський рід? - знову питаю я. - Для щастя. Запитання до дітей: - Про яку пору року пише письменник в оповіданні? - Що в творі говорить про це? - Які птахи відлітають ключем восени у вирій? - Що запитав хлопчик у бабусі? - Що відповіла бабуся онуку? - Навіщо бабуся зібрала в саду насіння чорнобривців? - Що зробили бабуся з хлопчиком навесні? - Які виросли чорнобривці? - Для чого люди садять квіти? Відповіді дітей. Вихователь. Як ви розумієте слова бабусі: " Людина живе, щоб вічно жила її краса"? - Для чого живуть батьки? - Для чого живуть діти? - Що таке людський рід? - Для чого живе людський рід? Відповіді дітей. Проводиться дидактична гра " Чарівні мамині руки". Вихователь. Які руки у вашої мами? - Що роблять мамині руки для дітей? - На яку квітку схожа ваша мама? Чому? - Якою має бути людина, щоб ніжність і любов до мами допомагала їй упродовж усього життя? - Як ви вважаєте, тільки діти потребують материнської ніжності? - Чи знаєте ви дорослих людей, які з дивовижною ніжністю ставляться до своєї мами? - У яких вчинках це можна побачити? Відповіді дітей. Вихователь пропонує дітям намалювати українську землю у квітах.

Заняття №5

Тема. Парашутик на гостині у дітей.

Матеріал та обладнання: парашутик ( насінинка ) зі справжньої кульбабки, ватман та кольорові олівці для малювання, горщик із землею, вода в склянці.

Хід заняття :

Вихователь. Діти, як ви гадаєте, що таке " таємниця"? - А що можна робити з таємницею? ( Відповіді дітей ). Вихователь. А зараз я хочу, щоб ви відкрили мою таємницю і здогадалися, що я приховую від вас у своїх долоньках. Для цього відгадайте загадку: Я легкий, немов пір’їнка, і біленький, мов сніжинка. Хоч без крил, але літаю. Для вас казочку я маю. ( Парашутик кульбабки ). Вихователь відкриває долоньки і показує маленький парашутик кульбабки. Вихователь. Цікаво, а чи може мати таємницю звичайнісінький парашутик? ( Діти фантазують ). А зараз давайте послухаємо, яку казочку приготував нам парашутик. Вихователь читає оповідання.

Кульбабка

На луках виросла жовта кульбабка. От вона одцвіла й замість жовтої квіточки в неї з’явилася біла шапочка. У шапочці багато пушинок. Стеблинка й промовляє до пушинок: - Як тільки подме вітер - летіть, вибирайте вологий ґрунт і сідайте. Пускайте корінчики й ростіть. Пушинки не барилися, сідали на хвилю вітерця й розліталися по луках. Та ось пухнаста Шапочка кульбабки побачила на небі чорну хмару. Злякалася Шапочка. Склала свої пушинки, як парасольку. Побралися пушинки одна за одну. Повіяв вітер, закружляв вихор, але біла Шапочка стоїть, не пускає жодної пушинки. - Не летіть зараз, - каже їм Шапочка. - Занесе вас буря у воду чи болото - пропадете. Запитання до дітей: - Як кульбабка піклувалася про свої пушинки? - Чому вона радила їм осідати саме на вологий ґрунт? - Від чого застерігала вона пушинок? Чому? Відповіді дітей. Вихователь. Усі батьки піклуються про своїх дітей, про безпеку їхнього життя. - Як ви гадаєте, яка заповітна мрія була у кульбабки? ( Відповіді дітей ). - Так, кожна мама мріє, щоб її дитина була щасливою. - Діти, а що потрібно для того, щоб наш парашутик проріс? Що необхідно для його розвитку? ( Відповіді дітей ). Дидактична гра " Що потрібно для росту та розвитку насінинки?" Діти називають фактори росту і розвитку рослин, доводять свою думку. Словник: дощик, земля, вітерець, холод, вода, сонечко, тепло, сніг, праця відерце, людина, сила, ніжність. Вихователь. Діти, а давайте допоможемо вирости нашому парашутику в групі. Посадимо його в горщечок, вихователь промовляє слова, а діти повторюють: Спи, малесеньке зернятко, ми тебе заколихаємо. Ніжну пісню колискову разом тихо заспіваємо. Хай тебе земелька вкриє, наче ковдрою зима, А водичка як умиє - з’явишся на світ сама.

( Вихователь пропонує дітям намалювати галявину кульбабок. Діти виконують колективну роботу).

Чарівна казка природи.

( Розвага за творами В. О. Сухомлинського " Безрідний дятел", " Соловей і Жук", " Жаба і Соловей" ).

Мета. Виховувати любов та бережне ставлення до природи, співчуття, вміння дорожити дружбою.

Ведуча. Увага! Увага! Казка починається. 1-а дитина. Коли помовчати хоч трохи і зупинитися на мить,

Почути можна, як довкола чарівна музика дзвенить.

2-а дитина. Коли ж сонечко захоче - проміннями залоскоче,

Все довкола оживає, пісню Ластівка співає.

Ластівка ( співає ). За морем я була і з мрією жила,

Що повернусь до вас з весною в теплий час.

Шпаки і лелеки, щогли і солов’ї

Літали далеко від рідної землі.

Найкраще - вернутись додому птахам,

Співати пісні і лісам, і лугам.

Учень. Природа радіє красуні Весні - скрізь чути веселі пташині пісні.

Малий Соловейко всю ніч до світанку витьохкував

Пісню свою аж до ранку.

Соловей ( виходить ). Як гарно навкруги, це я співаю і всіх звеселяю. ( Діти співають пісню " Соловейко" )

Соловейко навесні, навесні, сипле співи голосні, голосні. Тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох. Тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох. Соловейку, щебечи, щебечи, мене співів ти навчи, ти навчи. Тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох. Тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох. Заспіваєм ми удвох, ми удвох, починаєм: тіу, тьох, тіу, тьох. Тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох. Тьох, тьох, тьох, тіу, тіу, тьох.

( Таночок Соловейка з Ластівкою. Виходить із-за дуба Жук ).

Жук. Живу я в щілині кори старого Дуба. Нудно самому. Доки сидіти в самотині? Краще піду та пошукаю собі друга. Ото й стане веселіше.

Жаба ( виходить ). Як минули холоди, випливла я з води, Пошукаю пляжу: буду спину гріти, хочу загоріти!

( Співає пісню " Дві жабки" ).

Жаба. Гей, Жучок, куди це ти мандруєш?

Жук. Скучно мені самому сидіти вдома, шукаю собі друга.

Жаба. Слухай, давай разом дружити. Зі мною тобі ніколи не буде скучно. Як заведу я своєї жаб’ячої пісні, де й подінеться твоя журба!

Жук. Гаразд, я згоден! Але скажи мені, що ти зробиш зі мною, якщо раптом розгніваєшся на мене?

Жаба. Коли я розгніваюсь, то схоплю тебе за ноги і втоплю у воді.

Жук. Я такого не стерплю. Пошукаю іншого друга.

Мишенятко. Гей, Жучок, чого ти так задумався і куди йдеш?

Жук. Не можу я більше жити самотнім, шукаю собі вірного друга. Вдвох веселіше буде.

Мишенятко. А я теж шукаю собі друга. Давай дружити. Давай грати.

( Таночок " Мишенятко і Жучок" ).

Ведуча. Жук і Мишенятко веселились, грали, і Жучок не помітив, як потрапив до струмочка. А Мишенятко з переляку втекло. Жучок почав кликати на допомогу.

Жук. Ой, рятуйте! Я мохнатий Жучок, у великій біді, потону в бистрій воді!

Ведуча. Почув крик Жука Соловейко, прилетів, легенько дзьобиком взяв за лапку й витягнув.

Соловейко. Любий Жук, що з тобою? Носик мокрий, весь тремтиш,

Хусточку бери скоріш!

Жук. В мене тіло все болить, крила, вуси - все тремтить.

Соловейко. Я тобі допоможу, все, по лікаря біжу!

Дятел тут є безрідний, він у нас - лісовий лікар.

Безрідний Дятел. Хто хворіє, що болить? Швидше ви мені кажіть!

Будем Жука лікувати - теплим чаєм напувати.

( Дятел оглядає Жука, дає пити чай, робить зарядку ).

Жук. Ой, спасибі тобі, Дятлу! Будь мені названим братом.

І знай, що ти залишив після себе слід хороший!

Мишеня ( крізь сльози ). Волохатий мій Жучок, ти прости мене, дружок!

Я приніс тобі гостинець у гарнесенькій хустинці.

Соловейко. Мир миром пироги з сиром, варенички в маслі,

Ми дружечки красні. Не сварімося, помирімося.

Жук. Всім спасибі вам велике! Дружбою будемо дорожить. І знайте, що всі ми потрібні один одному.

Ведуча. Як травам і квітам гарно у лузі, так добре і гарно живеться друзям.

( Всі співають ).

Пісня про друзів

Слова Н. Кір’ян, музика Т. Димань.

Навчили нас матусі у радості рости. За все миліші друзі, їх треба берегти.

Приспів: А без друзів кожна справа нецікава, нецікава.

І цукерка несмачна й наша пісенька сумна.

Із дому вирушаємо, нам сонечко сія.

До друзів поспішаємо і ми, і ти, і я.

Приспів.

Бесіди за творами В. О. Сухомлинського

Лялька під дощем

Зіна вклалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, із-за Дніпра насувалися чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ, і - ой горе, що ж це таке - на лавці, під дощем лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою на лавці. Як же це трапилось? Як же вона не згадала про Зою, лягаючи спати, як же вона не подумала про неї, коли почалася гроза? Від цих думок Зіні стало важко і вона заплакала. А ще важче було від думки про те, що на лавці під холодним дощем її Зоя... Зіна встала з ліжка, тихо відчинила двері, побігла на подвір’я. Дощ миттю змочив її сорочечку. Вона підбігла до лавки, взяла Зою, пригорнула її до грудей. Коли Зіна відчинила двері, мама ввімкнула світло й широко розплющеними від страху очима дивилася на порожнє ліжко. Побачивши Зою з притуленою до дитячих грудей лялькою, мама перевела дух. Вона зняла рушник, витерла Зіну, переодягла в суху сорочечку. Дала рушник і сказала: - Витри ж і Зою... Як же це ти забула її на лавці? - Ніколи більше цього не буде, матусю...

Проблемні запитання: 1. Як ти думаєш, ому не можна забувати про тих, хто потребує вашого піклування? 2. Як називають людей, які піклуються лише про себе? 3. Як ми характеризуємо людей, які піклуються про інших? ( Чуйними, порядними, добрими ).

Бабусин борщ

У бабусі дві внучки у великому місті - Ніна й Тіна. На літні канікули вони приїхали в гості до бабусі. Радіє бабуся внучкам - першокласниці Ніні й шестикласниці Тіні. Пригощає їх черешнями, свіжим медом і варениками. Та дівчаткам найбільше хочеться борщу: мама розповідала їм, що бабуся варить дуже смачний борщ. Зварила бабуся борщ - із свіжими помідорами, з капустою, з сметаною. Але була одна біда... Забувати стала бабуся, що вона зробила. Поки варила борщ - двічі посолила. Поставила на стіл дві миски борщу, запрошує внучок до страви, й говорить: - А чи солила - й не пам’ятаю... стара стала...ось сіль у сільниці - соліть за смаком. З’їли дівчатка по ложці борщу: ой, який же солоний! Подивились одна одній в очі, усміхнулися непомітно. Ложка за ложкою - з’їли по мисці та й ще трішки попросили. Їдять та дякують бабусі. Бабуся радіє. - А чи солила я борщ? - запитала бабуся. - Ми й не помітили, - сказала Ніна. - Такий смачний, що про сіль і не подумала. - Значить, солила, - зітхнула з полегшенням бабуся. - А завтра соліть ви: боюся, що забуду посолити. - Добре, бабусю,солити будемо ми.

Проблемні запитання: 1. Що означає вислів " бути тактовним"? 2. Як би ти оцінив таку ситуацію: дівчинка їхала з гірки на лижах і впала. Усе це побачив хлопчик і став весело сміятись. Як ти вважаєш, чи правильно він повівся?

Ледача подушка

Маленькій Яринці треба рано-рано вставати та йти до дитячого садка. А не хочеться, ой як не хочеться! Увечері й питає Яринка дідуся: - І чого це я рано ніяк не прокинуся? - Це подушка в тебе ледача, - каже дідусь. - Ото саме тоді як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і добряче вибий - вона й не буде ледача...

Проблемні запитання: 1. Як ти думаєш, хто ледачіший - Яринка чи подушка? 2. Коли краще вибивати подушку на подвір’ї - перед сном чи після нього?

Зайчик і Місяць

Холодно взимку Зайчикові. Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Мороз тріщить, сніг проти Місяця блищить, холодний вітер з яру повіває. Сів Зайчик під кущем, протяг лапки до Місяця, просить: - Місяцю, любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще сонечка чекати. Шкода стало Місяцеві Зайчика, він і говорить: - Іди полем, полем я тобі дорогу освітлю, прямуй до великого стогу сіна. Попрямував Зайчик до стогу сіна, зарився в стіг, виглядає, усміхається до Місяця: - Спасибі, любий Місяцю, тепер твої промені теплі-теплі.

Запитання до твору: 1. Коли Зайчикові холодно? 2. Куди вибіг Зайчик? 3. Як було на узліссі? 4. Що зробив Зайчик? 5. Що Зайчик попросив у Місяця? 6. Що порадив Місяць? 7. Як Зайчик подякував Місяцю?

Маківка і Джміль

Увечері Макова квітка стулила пелюстки. Спить цілу ніч Маківка. Уже й день настав, уже й сонце зійшло, а вона все спить, не розтуляє пелюстки. Коли це десь із-за яблуні вилетів волохатий Джміль. Летить, гуде. Почула квітка, що Джміль наближається, і розкрилася. Прилетів Джміль та й сів між пелюстками. Радіє Макова квітка, бо тепер повна коробка маку буде. Ось чому Маківка так довго не розтуляла пелюсток. Вона чекала Джмеля.

Запитання до твору: 1. Що зробила Маківка увечері? 2. Хто вилетів із-за яблуні? 3. Що робила Маківка, коли почула Джмеля? 4. Куди сів Джміль? 5. Чому ж Маківка довго не розтуляла пелюсток? 6. Як ти розумієш речення: " Бо тепер повна коробочка маку буде"?

Як здивувався Мурко

Був собі у бабусі старий кіт Мурко. Лежить Мурко проти сонця, гріється. Заплющив очі, спить, поклав голову на лапки. Тільки хвостиком махає, мух відганяє. На подвір’ї ходило курча, яке відбилося від квочки й жалібно пищало. Побачивши кота, замовкло. Підійшло тихенько до нього, притулилося й очі закрило. Тепло йому біля котового кожушка. Мурко відчув, що до нього хтось притулився. Розплющив очі - курча. І здивувався: та й сміливе ж яке! Дивиться Мурко на курча, дивується й не знає, що йому робити. Чи налякати курча, щоб утекло, чи хай собі гріється?

Запитання до твору: 1. Що робив Мурко? 2. Чому пищало курча? 3. Чому здивувався Мурко? 4. Як він на це відреагував

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ НА ТЕМУ "ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ ПРО СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: ВИКОРИСТАННЯ ЙОГО ТВОРІВ".

1. Роль батьків у вихованні дітей. Хто і що виховує дитину? Вплив родинного мікроклімату на формування особистості дитини. Пояснити вислів В. Сухомлинського " Є в світі десятки, сотні професій, спеціальностей, робіт: один будує залізницю, другий зводить житловий будинок, третій вирощує хліб, четвертий лікує людей, п’ятий шиє одяг... Та є у світі найуніверсальніша, найскладніша й найблагородніша робота, єдина для всіх і водночас своєрідна і неповторна в кожній сім’ї - творення людини".

2. В. Сухомлинський про радість батьківства, розумна батьківська любов і сучасні тенденції батьківської любові.

3. Запропонувати батькам зрозуміти і пояснити вислів В. Сухомлинського "Виховання - це тонка робота розуму і серця".

4. В. Сухомлинський про якості педагога як вихователя.

5. Спільна робота педагогів та батьків у вихованні та розвитку дитини.

6. Які твори В. Сухомлинського слід використовувати у сім’ї і в дитячому садку для виховання любові, поваги, доброзичливості, милосердя, інтересу до своєї родини, свого роду.

СЕМІНАР - ПРАКТИКУМ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ДНЗ №5 "АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ В. СУХОМЛИНСЬКОГО ПРО ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ".

Що повинен знати педагог, обираючи професію вихователя?

Відповідь на це запитання ви отримаєте, коли прочитаєте оповідання "Лілія і Черепаха", а ми переконані: обирати професію вихователя має людина, яка

щиро любить дітей, яка готова віддавати дітям тепло своєї душі, свого серця, свою любов. Перед тим як вступати до ВНЗ, потрібно добре зважити, чи зможеш ти бути другом для дитини, чи зможеш полюбити усіх без винятку дітей, віддати їм себе, бо випадкова людина в педагогіці - це нещасна людина, поряд з якою нещасними будуть і діти. Вихователь має обирати професію педагога за покликанням. Любов до дітей - основний критерій.

Лілія і Черепаха.

Ранесенько причалапала Черепаха на берег ставка напитися води. Напилась та й жде сонечка, щоб погрітися в його промінні. Зійшло сонечко. Аж тут Черепаха бачить, із води підводиться чарівна квітка. Підвелась, розправила білі пелюстки на воді. Упізнала Черепаха квітку. Це Лілія. Уночі вона ховається на дно, удень гріє свої пелюстки на сонці. Сидить Черепаха, милується білою квіткою. - Скажи, Ліліє, чого ти на ніч ховаєшся вглиб? - питає Черепаха. - Бо в мене ніжні, м’які, тонкі пелюстки, - відповідає Лілія. - Я ховаюсь, щоб їх не пошкодили нічні птахи. Якби в мене був такий панцир, як у тебе, я не ховалася б. - Так, - зітхнула Черепаха, - ніхто не знає, чого в мене панцир, як камінь. - А чого ж? - питає Лілія, і пелюстки її аж підвелися з цікавості над водою. - Бо в мене серце ще ніжніше і м’якше, ніж твої пелюстки. Якби воно було відкритим, ніяка глибина його не врятувала б.

Запитання, які може отримати дитина за змістом твору: 1. Є рослини лісів, луків і водойм, серед них - лілія, про її спосіб життя і йде мова у творі; лілія захищає свої пелюстки, ховаючись вночі у воду; будова рослини - квітка, пелюстки, стебло. 2. Є тварини лісів, а є і водойм, представником тварин водойми є черепаха; панцир захищає черепаху від ворогів ( черепахи є сухопутні, морські і ті, що живуть в озері ).

3. Частини доби - ранок, ніч. 4. Сонце - планета чи зірка? 5. Оповідання виховує у дітей почуття любові, турботливого ставлення до всього живого, що оточує нас.

Філософія для дітей: у природі все продумано, передбачено, взаємопов’язано; у природі є різні види рослин з різними способами існування: є рослини луків, лісів, водойм. Кожен з них має свою характерну будову стебла, квітки і свій спосіб пристосування до життя. Кожен з цих видів має право на існування - і лілія, якій властиво ховати свою квітку на ніч під воду, і черепаха, в якої є міцний панцир - це її захист, він її захищає від ворогів; у їжака - голки; квітка "нічна красуня" розкриває свої квіти лише ввечері, а соняшник повертає свою голову за сонцем. Тобто кожна рослина і тварина має свій спосіб пристосування до життя; і люди, і рослини, і тварини здатні відчувати біль, радість.

leftbottomФілософія для дорослих: у дошкільний заклад приходять різні діти, серед них є діти -"лілії" і діти -"черепахи". Дітей -"лілій" можна одразу визначити за такими ознаками: ці діти в період адаптації, звикання до дитячого садка, плачуть, кричать, і їм найбільше приділяє уваги вихователь, заспокоюючи їх, весь час знаходиться поруч з ними, а діти -"черепахи" не кричать, вони тихенько сидять на стільчику, чи десь у куточку і чекають, поки за ними прийде мама. Вони лише запитують у вихователя, коли вона прийде. Таким дітям вихователь приділяє менше уваги, адже вони не плачуть і не потребують явно уваги вихователя, навіть якщо страждають, навіть коли страшно та боязно у них на душі через перебування не в домашніх умовах, коли поруч не мама, а чужа тітонька, та ще й так мало знайомих дітей! Досвідчений педагог має розпізнавати, відчувати таких дітей -"черепах" і не залишати їх поза увагою, а навпаки, оточити ласкою, турботою, любов’ю і теплотою свого серця;

педагог повинен мати хороші психолого-педагогічні знання про вікові індивідуально-типологічні особливості дітей дошкільного віку, кожен має розуміти дитину, її душевний стан, знати, як допомогти їй у період адаптації. Всі діти, як і дорослі, різні і по-різному сприймають зміну оточення. Цього навчають студентів у педагогічних ВНЗ, звертають велику увагу під час підготовки кадрів, але навчити відчувати стан дитини дуже важко, коли у вихователя немає внутрішнього чуття, інтуїції, розуміння дитини, вміння відчути її переживання і прагнення прийти на допомогу. Ось у чому, на мій погляд, полягає філософія для дорослих та дітей за твором В. Сухомлинського "Лілія і Черепаха".

Що таке "вперед"?

Кожен вихователь повинен постійно працювати над собою, удосконалювати свою педагогічну майстерність, бути обізнаним з новинками науково-методичної літератури. Рухатись уперед - це основна вимога до людини, яка обрала професію педагога. Що таке "вперед"? На це філософське запитання дають відповіді такі твори: "Камінь і струмок", "Як грибові захотілося побачити сонце", "Дуб і лоза".

Камінь і струмок.

Край дороги лежав великий сірий Камінь. Аж почорнів від старості. Весною поблизу каменя, граючись, біг веселий, співучий Струмок. Він співав: Я з краплинки народився, Став співучий і веселий. Скільки я всього побачу По дорозі до ріки! Камінь почув веселу пісеньку і питає: - Чому тобі так весело? Ти ж слабенький, кволий. От я, камінь, сильний, могутній, ніхто мене з місця не зрушить. Засміявся Струмок:

- А ось побачимо. Повернувся до каменя, весело заграв, заспівав ще голосніше. Розмив ґрунт під Каменем. Похитнувся Камінь, позеленів від злості. - Ти хочеш мене з місця зрушити? Струмок співав, співав усе дзвінкіше. Рив землю під Каменем, поки й Камінь звалився у яр. А струмок побіг до річки. Камінь лежить уже тисячу років і думає: "Чого струмки прагнуть завжди вперед? Що це таке - вперед?"

Знання, які може отримати дитина за змістом твору: 1. Ознайомитись з об’єктами живої природи ( камінь, струмок ). 2. Поповнити активний словник словами: струмок - слабенький, кволий, а камінь - сильний, могутній. 3. Отримати знання про те, що вода має життєдайну силу і руйнівну. 4. Виховувати у дітей бажання завжди рухатись уперед, незважаючи на перешкоди.

Філософія для дітей: У природі є об’єкти живої і неживої природи: камінь, пісок, земля, глина. Річки, озера, моря починаються зі струмків.

Філософія для дорослих: Педагоги-вихователі - це струмочки. Початок їхньої діяльності сповнений надій, мрій, і ми їх порівнюємо з "безтурботними струмочками". Пройде час, "вихователі-струмочки" отримають досвід роботи і перетворяться на "повноводні річки" і "напуватимуть своїми водами" інших людей, дітей, віддаватимуть їм свої знання, любов, але на їх шляху буде, можливо, багато перешкод - "каменів". Успіху ж досягне той, хто мав перед собою чітко поставлену мету і йшов до неї, долаючи всі перешкоди, той, хто спрямував свої сили ("води") у правильне "русло". Запитання, яким закінчується твір "Чого струмки прагнуть завжди вперед? Що таке - "вперед?", є надзвичайно філософським і відповідь на це запитання кожен з читачів може дати свою.

На нашу думку, "вперед" означає: не бути байдужим; не стояти на місці; мати бажання змінити світ, зробити свій внесок у розвиток чогось; ставити мету і працювати на її здійснення; залишити свій слід на Землі. І все це - завдання для молоді, для "струмків", адже майбутнє нашої країни - це діти!

Пізнання світу дітьми.

Ця філософська думка стосується насамперед особистості вихователя, адже дуже важливо, хто стоїть поруч з дитиною, хто відкриває для неї цей світ, чи розуміє вихователь, які спогади залишить дитина про нього на все своє життя.

Які ви щасливі!

Сьогодні до школи вперше прийшли малюки. Завтра їм починати навчання, а сьогодні їх привели матері познайомити з учителем. Матері пішли додому. Діти залишилися з учителем на зеленій галявині, під високою липою. Старий учитель Іван Пилипович сьогодні зустрічає десяте покоління своїх вихованців. Доведе оцих малюків до четвертого класу, і сповниться сорок років його роботи в школі. Ласкаві, привітні очі дивляться в чорні, сині, сірі, блакитні оченята своїх вихованців. Малі усміхаються. - Діти, ви не бачили, як задовго до світанку сходить ранкова зоря? - питає Іван Пилипович, і його лагідна усмішка викликає в малечі таку ж теплу усмішку. - Ні, не бачили, - відповідають діти.

- А не бачили, як соловейко п’є росу? - Ні, не бачили... - А як джміль чистить крильця на квітці, в якій він спав уночі? - Ні, не бачили... - А не бачили, як весела комашка - сонечко - в теплий зимовий день виглядає спросоння з-під кори: чи не прийшла весна? - Не бачили... - Які ж ви щасливі, діти... - сказав Іван Пилипович. - Щасливі, бо вам є що бачити. Щасливі, бо вас чекає багато прекрасного. Я поведу вас на берег ставка, і ви побачите, як сходить ранкова зоря. Ми затамуємо дихання й побачимо, як соловейко, прокинувшись, п’є краплину роси. Прийдемо на світанку до великої гарбузової квітки й застукаємо там ледачого джмеля, який щойно прокинувся й чистить крильця. Підемо до нагрітого сонцем стовбура й побачимо, як сонце виглядає з-під кори й дивується:що ж це воно таке - жарко вже спати, а надворі сніги лежать... Ви щасливі, діти, бо все це побачите...

Знання, які може отримати дитина за змістом твору: 1. Навчає застосовувати такі слова, як: світанок, ранкова зоря, спросоння.

2. Розширює знання дітей про життя птахів (соловейко ) та комах (сонечко, джміль ), про пристосування рослин і тварин до життя. 3. Підводити дітей до розуміння того, що світ - прекрасний, непередбачуваний своїми дивами, а людина може робити його ще кращим.

4. Впливає на почуття дітей під час споглядання краси природного оточення.

5. Розвиває у дітей уміння помічати красу, захоплюватися нею та берегти її.

Філософія для дітей: Маленькі діти дуже щасливі від того, що у них попереду життя і багато часу для того, щоб навчитися бачити, помічати красу природи, відчувати цю красу, якщо вони не будуть байдужими до неї, якщо навчаться її берегти та примножувати.

Філософія для дорослих: Діти будуть щасливими тоді, коли їх виховує небайдужий вихователь, який вміє помічати красу, не проходить сам повз дива природи, зупиняється, щоб показати їх дітям, вихователь з чуйним, лагідним, вразливим серцем. Для педагога дуже важливо, не втратити дитячості - вміння дивуватися, помічати і захоплюватися, бачити, спостерігати і мріяти, захоплювати інших, зокрема дітей, та розкрити їм таємниці навколишнього світу.

Які ж щасливі будуть діти, коли у них буде такий вихователь!

Одно-однісіньке в світі макове зернятко.

Несла бабуся з городу спілі маки. - Куди це нас несуть? - злякано зашепотіло в якійсь маковій коробочці одне Цікаве Макове Зернятко. Воно висунуло свою крихітну голівку у віконце, щоб глянути надвір, і випало на землю. Перед ним відкрився дивовижний світ. Угорі, десь далеко під хмарами, шумлять верховіття велетенських рослин. А над ними - ще більші рослини, а там, далі, такі великі, що й не видно, де вони кінчаються. Цікавому Маковому Зерняткові стало страшно. Йому здалося, що воно залишилося одне-однісіньке в цілому світі... Зернятко заплакало. Потім заснуло. Бачило якісь дивовижні сни: немовби із неба на землю падають велетенські білі ковдри... Прокинулося Цікаве Макове Зернятко від тепла. Воно лежало на м’яких подушках. Усе довкола співало. Цікавому Маковому Зерняткові захотілося поглянути, хто там співає. Воно підвело оченята й з подивом помітило, що замість голівки в нього - зелений паросток. Паросток піднявся над землею й розділився на листочки. Листочків ставало все більше й більше.

І от уже Цікаве Макове Зернятко - висока, гілляста, струнка рослина. На вершечку її зацвіла велика рожева квітка. Все це дивувало й тішило. Але найбільшу радість мало Цікаве Макове Зернятко, як побачило поруч іще одну рожеву квітку. - То я не одне-однісіньке в світі! - гукнуло Цікаве Макове Зернятко й засміялося.

Знання, які може отримати дитина за змістом твору: 1. Про етапи розвитку рослин: з насінини виростає доросла рослина, кожна рослина має плід. 2. Умови росту та розвитку рослин: сніг зігріває і оберігає зернятко рослин у землі, дає вологу навесні. 3. Оповідання виховує у дітей бажання пізнавати світ і отримувати насолоду від нових відкриттів.

Філософія для дітей: Діти дізнаються про ріст і розвиток рослин, продовження їхнього роду. Всі рослини мають певні стадії розвитку: в землю висівають зернятко, потім з’являється росток, стебло, виростає рослина, цвіте, дає плід, він дозріває і знову отримуємо зерно. З макового зернятка - виросте мак, з кісточки вишні - вишня, з жолудя - дуб. Продовження роду є і у рослин, і у тварин, і в людей. Діти в дитинстві надзвичайно цікаві, допитливі, непосидючі і з ними можуть статися різні неприємні історії, а дорослі мають застерегти їх. У дитинстві день здається нескінченним, луг - безмежним, поле - безкраїм, а життя таким довгим-довгим і таким прекрасним!

Філософія для дорослих: Діти і дорослі. Права та обов’язки дорослих та дітей. Мати і батько опікуються своєю дитиною, ростять її, пестять, навчають і виховують. І дитина розуміє, що тато і мама - це її захисники, але настає час, коли дитину потрібно віддавати до дитячого садка. У малюка виникає перше почуття страху - мама залишає її на чужих людей. І в цей момент роль батьків

беруть на себе вихователі. Вихователь - друга мама. Дошкільний заклад і сім’я продовжують опікуватися дитиною, готують її до життя. Діти з допомогою дорослих пізнають світ. Адже дитинство - це та пора, коли вихователі, батьки ознайомлюють дітей з навколишнім світом,..."саме в дитинстві відкриваються найтонші, найніжніші барви рідної землі". ( В. Сухомлинський ). Саме в дитинстві діти дуже вразливі, емоційні, чутливі і завдання дорослих ознайомлювати дітей з навколишнім світом, але, разом з тим, оберігати їх, не перевантажувати інформацією і готувати до життя, до виходу в світ. Світ дорослих лякає дітей, тому вихователі і сім’я в тісній співпраці роблять все дrightcenterля того, щоб наступний етап - перехід до навчання в школі - був якомога менше болісним для дитини. За час перебування в дитячому садку дитина вчиться самостійності, розвиває свої здібності, отримує підготовку до виходу в шкільне життя. Дитину ми порівнюємо із зернятком, а дорослого - із зимовою ковдрою, яка протягом зими ( дошкільного віку ) зігріває, розвиває, готує зернятко до того, щоб весною воно дало гарні зелені ростки і стало високою, стрункою, гіллястою рослиною.

Для чого людина живе на світі?

Це запитання ставлять перед собою і дорослі, і діти. Відповіді на нього В. Сухомлинський дає в своїх творах словами бабусі.

Чорнобривці.

Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небі - ключ журавлів. Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я питаю: - Бабусю, скажіть, для чого людина живе на світі? Бабуся всміхнулася й каже: - Щоб жити вічно.

Я не міг цього збагнути. Як це - жити вічно? Бабуся каже: - Ходімо до саду. Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку сухого насіння квітів, зав’язала у вузлик. - Почекай до весни, - зрозумієш, - сказала вона й поклала вузлик із насінням чорнобривців у сухий куточок. Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці чорнобривці. Кращі, ніж восени. - Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса, - сказала бабуся. Батьки живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід. - А для чого живе людський рід? - Для щастя. Такою була відповідь бабусі. Які ж глибокі питання порушено в цьому творі! Чи завжди ми ставимо їх перед собою?

Знання, які може отримати дитина за змістом твору: 1. Про ознаки осені - птахи відлітають у теплі краї. 2. Про пори року - весною висівають насіння. 3. Про Сонце - зірку. Земля обертається навколо Сонця, тому у нас буває день або ніч. 4. Про квіти чорнобривці - осінні квіти. Цикл вирощування квітів з насіння - продовження роду квітів. 5. Про журавлів, що летять у вирій "ключем". Які ще значення має слово "ключ"? ( "Ключ до замка", "ключ до серця"). 6. Оповідання виховує вміння відчувати красу природи рідного краю, бажання берегти її.

Філософія для дорослих: Люди живуть на світі і дарують щастя життя своїм дітям. Батьки щасливі, коли їхні діти виростають щасливими. Рід людський живе вічно.

Л І Т Е Р А Т У Р Н І Д Ж Е Р Е Л А :

1. Журнал " Дошкільний навчальний заклад", №6 ( 42 ) 2010;

2. Журнал " Дошкільне виховання", №9 2003;

3. Журнал " Розкажіть онуку", №2 ( лютий ) 2008;

4. Журнал " Дитячий садок. Бібліотека", Тетяна Тоцька.

5. Філософія для дітей та дорослих за літературними творами В. О. Сухомлинського. Видавництво: Київ " Шкільний світ", 2010.



Похожие работы:

«РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ Андрейко Л.В. (Суми) Головним завданням сучасної вищої школи є створення умов для особистіснього розвитку та творчої самореалізації кожного  студента, виховання особистості, здатної навчатися впродовж життя і бути го...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ САРАТОВСКОЙ ОБЛАСТИГОСУДАРСТВЕННОЕ АВТОНОМНОЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ САРАТОВСКОЙ ОБЛАСТИ "ЭНГЕЛЬССКИЙ КОЛЛЕДЖ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ" МДК 01.03. Детская литература с практикумом по выразительному чтению...»

«Муниципальное общеобразовательное бюджетное учреждение Лицей № 8 г.Тынды. Математика "Сложение величин. Масса. Равновесие."(4 класс)Учитель: МОБУ Лицей №8 Дутова Н.ЮКонспект открытого урока по математике. 4 класс. Тема: "Сл...»

«Шановні колеги ! Підсумовуючи роботу відділу освіти, педагогічних колективів загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів, хочу проаналізувати і оцінити наші досягнення у році, що минув, в...»

«Урок литературы в 9-м классе Тема Жизнь и творческая судьба АСПушкинаУрок литературы в 9-м классе Тема: Жизнь и творческая судьба А.С.Пушкина.Цели: Систематизировать пройденный материал о жизни и творчестве А.С.Пушкина. Вырабатывать умение активно воздействовать словами на с...»

«Муниципальное общеобразовательное бюджетное учреждение Сивакская средняя общеобразовательная школа "Согласовано" Руководитель МО Малышева О.В. протокол № от "" _20_г "Согласовано" Заместитель директора по УВР МОБУ Сивакская СОШ Н.Ю.Протасова""20 г. "Утверждено" Протокол педагогического совет...»

«ЧАША ГАЛИНА АНАТОЛЬЕВНА, Учитель русского языка и литературы, МБОУ "СШ № 13 имени Э. Д. Балтина" Средства выразительности в поэме А. Твардовского "Тёркин на том свете" Глубокая вера поэта в необходимость своего произведения для...»

«ДЕНЬ УЧИТЕЛЯ 2014 ДАНИЛОВКА Звучит песня "С днём учителя, милые дамы.". Группа учеников встречает каждого педагога у входа в зал и вручает праздничные открытки с поздравлениями и цветы. Педагогов рассаживают на почетные места в празднично украше...»

«Муниципальное казённое учреждение "Муниципальный центр обеспечения и развития образования Новоорского района Оренбургской области" Ресурсно-методический кабинет "15" декабря 2016 г. №95 Аналитическая справка о результатах проведения конт...»

«дошкольное звено – пятидневка начальная школа шестидневкаПродолжительность занятий (мин.):  младшая гр./подготовительная гр. (10/30 минут) Продолжительность перемен (минимальная/ максимальная -  10 мин / 2 б...»

«МБДОУ "Арлюкский детский сад "Солнышко" 22 апреля принимал гостей со всего района. На районном уровне проводился семинар-практикум "Нетрадиционная художественно-продуктивная деятельность в ДОУ" Были приглашены специалисты образования, старшие воспитатели, педагоги, учителя начальных классов. Коллектив ДОУ готовился принять всех...»

«С 15 по 18 декабря 2016 в Петербургском Спортивно-концертном комплексе прошла крупнейшая новогодняя выставка-ярмарка России "Новогодний подарок" яркое и интересное событие в преддверии новогодних каникул. Организатор – выставочная компания "ФАРЭКСПО". Соорганизатор – компания...»

«Все родители задумываются над тем, в какие игры можно поиграть с ребенком на свежем воздухе. Обычная зимняя прогулка с ребенком может превратиться, как по волшебству в увлекательный досуг, ведь снег дари...»

«427990-3918585 Для создания безопасных и благоприятных условий в дорожно-транспортной среде города необходимо оперативное реагирование населения и Госавтоинспекции на возникновение условий и причин, способствующих совершению дорожно-транспортных происшествий...»

«ОТВЕТЫ на вопросы, наиболее часто поступающие в Минспорт России в период проведения модернизации системы подготовки спортивного резерва Оглавление вопросов TOC \o 1-3 \h \z \u АТТЕСТАЦИЯ РАБОТНИКОВ И НОРМИРОВАНИЕ ТРУДА PA...»

«Учитель географии МБОУ СОШ № 30 Егорова Зоя Алексеевна Тема. Обобщение знаний по теме Гидросфера 6 класс Тип урока. Контроль знаний с использованием элементов игры и элементов соревнова...»

«БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ УКАЗАТЕЛЬ КНИГ, ПОСТУПИВШИХ В БИБЛИОТЕКУ 1. Ёлочка зажгись! : стихи, песенки, сказки / худ. М. В. Федотов, Н. Н. Колесниченко. М. : РОСМЭН, 2013. 48 с. : ил. Хранение:ЦДБ.2. Абдуллаев Ч. А. Проступок сыщика : [роман] / Ч. А...»

«Приемы рефлексии на уроках технологии Никонова Галина Михайловна, учитель технологии первой квалификационной категории. МОУ "Дедовская СОШ №4" Истринского муниципального района Рефлексия (от  HYPERLINK https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%82%...»

«Материалы из опыта работы Тема: "Использование здоровьесберегающих технологий в работе учителялогопеда ДОУ"                                                                                                                                 Подготовила: учитель-логопед МБДОУ д/c № 153 Иванова О.Н. 2016 г                            ...»

«Всероссийская олимпиада школьников Муниципальный этап Математика 5 класс1. Имеются неправильные чашечные весы, мешок крупы и правильная гиря в 1 кг. Как отвесить на этих весах 1 кг крупы?2. Перед вами замок “с секретом” (см. рису...»

«Конспект урока по технологии Учитель начальных классов: Дурнева Татьяна Владиславовна Класс: 3 УМК: "Планета знаний" Тема: Фенечки из бисера Цель: научить работать с новым материалом – бисером, формировать представление об изделиях из бисера – фенечках. Планируемые результаты...»

«Роль классической музыки в формировании музыкальной культуры дошкольника. Только на фоне переживания музыки у ребёнка зарождаются любовь, интерес, потребность к ней” (Ветлугина Н.А.)...»

«(Слайд 1) Анализ и предложения по совершенствованию деятельности специализированных детско-юношеских спортивных школ олимпийского резерва (СДЮСШОР) Антонов Денис Павлович член рабочей группы ФГБУ ФЦПСР, руководитель управления координации научно-исследовательской деятельности ФГБ...»

«ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА Рабочая программа учителя Мирошниченко Л.М. составлена на основе авторской программы В. Ю. Свиридовой "Литературное чтение" Сборник программ начального общего образования. Система Л.В.Занкова. Самара: Издательский дом "Ф...»

«Сценарий открытия районного конкурса "Учитель года – 2012" Оборудование: проектор, экран, занавес, пеликан. Звучат песни на школьную тему. До начала праздника проводится жеребьёвка среди участников конкурса.Пролог:...»








 
2018 www.info.z-pdf.ru - «Библиотека бесплатных материалов - интернет документы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 2-3 рабочих дней удалим его.